Главная
Карта сайта
Написать письмо
Админ
 МОЙ БЛОГ
СЕРГІЙ КРУЛИКОВСЬКИЙ
СЕРГІЙ КРУЛИКОВСЬКИЙ  ВІЗИТІВКА:  Круликовський Сергій Миколайович ( 1945 – 2015). Майстер спорту, захисник. Триразовий чемпіон Союзу (1966-1968). Володар Кубку СРСР (1964, 1966). Кар»єра гравця: Починав у  дитячій команді Житомира (1958), через три роки отримав запрошення  до «Полісся», яке виступало в класі «Б».  1963 року переходить до київського «Динамо», за яке дебютував наступного року. У сезоні 1964 він став володарем Кубка СРСР та був визнаний кращим дебютантом сезону. З 1966 по 1968 рік тричі ставав чемпіоном СРСР. Двічі входив до списку 33 найкращих футболістів сезону під № 3. Всього за київський клуб у чемпіонаті Круликовський зіграв 87 матчів і забив 2 голи. У єврокубках провів 9 матчів. З 1971 по 1973 рік він грав за одеський «Чорноморець» (62 матчі, 1 гол). Завершував кар'єру в команді «Суднобудівник» (Миколаїв). Після закінчення виступів працював дитячим тренером в Одесі. Пізніше був делегатом Федерації футболу України, обслуговував матчі першої ліги України. «Круликовський – боєць до останнього подиху» - говорили про нього вболівальники. Звідси – його «вічні» проблеми з ногами. Численні зіткнення, «стики», націленість на боротьбу, самовідданність – характерні для Сергія. Мабуть, саме за це його запросили до київського «Динамо». Сам Сергій говорив, що коли перейшов до «Динамо», зрозумів: тут про те, щоб «прорачкувати», уникнути боротьби, не може й бути мови. Його дебют відбувся в сезоні 1964-го в Кутаїсі. Відігравши кілька матчів, закріпився в основному складі. Віктор Олександрович Маслов, оновлюючи склад, робив ставку саме на таких, як Сергій – молодих, амбітних, працьовитих. Та Сергій перестарався – одразу травмувався.  Позначилася і велика конкуренція в  лінії захисту тодішнього «Динамо» виступали такі майстри, як Василь Турянчик, Вадим Соснихін, Володимир Щегольков, Леонід Островський, Володимир Левченко. Так що в 1964-му зіграв небагато матчів, зате став володарем Кубка і був названий газетою «Советский спорт» серед кращих дебютантів чемпіонату. А найуспішнішим став для нього сезон-1966-го. - Це був наш злет, - розповідав Сергій. - Ми виграли чемпіонат і Кубок СРСР. На місцях гравців, які поїхали до збірної СРСР, успішно зіграли Євген Рудаков, Володимир Мунтян, Анатолій Бишовець, Валерій Поркуян, якого забрали на фінальний турнір Кубка світу в Англії перед самим його початком. Більше ігрової практики отримав Анатолій Пузач.  Із захисників до Англії поїхав тільки  Льоня Островський. Саме тоді я, нарешті, відчув себе гравцем основного складу. Починаючи з червня, провів з десяток матчів поспіль, а потім - знову був у запасі. Але потрібне тоді для отримання чемпіонської медалі кількість матчів (п'ятдесят відсотків) я зіграв. Після цього було ще дві золоті медалі і срібна. У трьох наступних сезонах я провів більше двадцяти ігор в основному складі. З великою повагою Сергій згадував В.О. Маслова, який, власне, і дав йому путівку у великий футбол. - Маслов, на мою думку, як теоретик і практик, був вище за всіх. Маючи за спиною тільки школу тренерів, він був чудовим психологом і будував стосунки таким чином, щоб ми розуміли те, що тренер вимагає від нас. Під стать і помічники - Михайло Коман і Віктор Терентьєв, обидваколись грали за «Динамо» ще тоді, коли команда вперше виграла Кубок Союзу в 1954-му. Саме Вікторові Олександровичу випала доля готувати команду до поєдинків з щотландським «Селтиком» Нас тоді в Європі мало хто знав, а шотландці виграли Кубок Чемпіонів. Незабутня битва в Глазго, де «Динамо» сенсаційно перемогло, і нічия в Києві – на переповненому сто тисячнику… Хіба це забудеш? Тоді всі сто тисяч, які були присутні на стадіоні, та й ті, хто не потрапив туди, вийшли на Хрещатик, гудяли всю ніч. Пізніше хтось написав, що це був справжній карнавал, не гірший за Ріо…Я щасливий, щл і в цій перемозі була і моя частка…      
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Имя:
E-mail:
Текст:
Код: