Главная
Карта сайта
Написать письмо
Админ
 МОЙ БЛОГ
ЄВРО-2012: В ОЧІКУВАННІ ПІВФІНАЛІВ ПІСЛЯМОВА ДО ЗІГРАНИХ ЧВЕРТЬФІНАЛІВ
   Головний підсумок чвертьфіналів: далі пройшли команди виключно з груп «В» і «С», які одразу після жеребкування фінальної частини, назвали «групами смерті».
З групи «В» вийшли Німеччина зі стопроцентним результатом і Португалія (поступилися мінімально німцям). У чвертьфіналі вони обіграли – відповідно -  команди Греції та Чехії, які перемогли в групі»А». Цю групу багато оглядачів вважають найслабшою на Євро. 
З групи «С» вийшли Іспанія та Італія, які перемогли в чвертьфіналах команди Франції та Англії з нашої групи «D».
Таким чином, 27 червня в Донецьку відбудеться перший півфінал – Португалія – Іспанія. Наступного дня у Варшаві гратимуть команди Німеччини та Італії.
Перед тим, як перейти до аналізу складу півфінальних пар, трохи про підсумки чвертьфінальних ігор. Наперекір сподіванням, найбільш нецікавим, я б сказав, нудним став матч  іспанців з французами. Забивши досить анемічний і якоюсь мірою випадковий гол, іспанці відверто сушили гру, затягували час, вдаючись до безкінечних поперечних передач без просування і ударів по воротах суперника.
Звичайно, в цьому компоненті їм немає рівних – контроль м»яча гравці  «червоної фурії» довели в окремих матчах до 75 процентів. Їхній «конструктор» Хаві Ернандес після матчу з португальцями побив рекорд легендарного Зінедіна Зідана (в день поєдинку з іспанцями йому виповнилося 40 років) з кількості точних передач. Тепер на рахунку Хаві – 734 точних паси на Євро-2012. Дійшло до того, що іспанці почали виходити на поле, не маючи у складі жодного «чистого» форварда.
Класики вчили, що кожна думка, рішення або дія, доведені до абсолюту, втрачають свої цінності і стають нонсенсом, абсурдом. Щось подібне ми спостерігаємо у трансформації такого нам приємного  комбінаційного футболу, котрий спостерігали чи не з естетичною насолодою, у виконанні «Барселони» і команди Іспанії. До того ж у збірної немає Мессі – генія і зірки №1 сучасного футболу, який своєю незбагненною грою забезпечує тріумф «Барси».
Спостерігати ж за тим, як гравці збірної грають у квадрат на пів поля 10 на 10, за їхніми безкінечними і, здебільшого, безцільними передачами один одному – марна трата часу.
При цьому я не виключаю, що іспанці, якщо їх, звичайно, не зупинять, умовно кажучи, португальці чи німці, стануть вдруге підряд чемпіонами Європи, а діючими чемпіонами світу вони вже є. Тобто, встановлять абсолютний рекорд за кількістю найвищих титулів.  
Однак, не виключаю і те, що зупинити їх наразі можуть не тільки німці, а й португальці.
Збірну  Португалії під керівництвом Паулу Бенту багато хто називає командою Кріштіану Роналду. Наразі – це данина традиції і небажання бачити реалії.
Так, Роналду заслуговує не тільки «Золотої бутси», наколотивши за сезон 60 голів у складі «Реалу», а й звання кращого футболіста Європи. Проте, «Золотий м»яч», схоже, прописався у Мессі -  впродовж останніх трьох років поспіль найвищу нагороду завойовував саме аргентинець, повторивши рекорд М. Платіні 1983-1985 рр. Хоча,  якщо проаналізувати гру в складі збірних,  незаперечна перевага на боці Кріштіану.
Останнім часом він став справжнім лідером команди Португалії – і не за мадридські подвиги – а за самовіддачу і гру, котру демонструє в національній команді. А команда у Бенту – справді міцна, витривала і вольова, як ніколи. Що ж стосується технічної і тактичної виучки, то португальцям їх ніколи не треба позичати.
 Бруно Алвеш, Пепе, Коентрау, Раул Мейрелеш, Нані, Жоау Моутіньйо, Елдер Поштіга, Уго Алмейда – далеко неповний перелік гравців європейського класу, в огранці яких діамант Роналду здобуває додаткову коштовність. Певен, що португальці наразі ніяк не слабші від іспанців в усіх лініях, крім воротарської.  І їм, як і німцям, під силу, якщо не  зупинити іспанців,  то дати  справжній бій.
Збірну Німеччини справедливо вважають командою, яка здатна виграти Євро. І хто скаже, що це буде не закономірно? Команда демонструє наразі вражаючий футбол. Бійці по духу – вже не пригадую, коли німці програвали офіційні матчі, вони здатні нав»язати будь-якому супернику свою гру з швидкими фланговими атаками, з пресингом по всьому полю.
Фізична підготовка і технічна озброєність кожного гравця – бездоганні. А вихід на поле в чвертьфіналі одразу трьох нових нападників, двоє з яких – молоді дебютанти, засвідчив результати системної і копіткої роботу з резервом. Колись, після провалу на Євро-2000, вузька група німецьких фахівців на чолі з Беккенбауером, три доби не виходили з готелю, шукаючи вихід із неприємного становища, в яке втрапив німецький футбол.
Розглядалися десятки варіантів, перед тим як було ухвалене рішення на розвиток дитячого і юнацького футболу, на створення відповідної матеріально-технічної бази, футбольних академій, шкіл підготовки тощо. Саме звідти – нинішні лідери збірної Німеччини на солі з Месутом Озілом.
Безумовно, якщо в фіналі зустрінуться збірні Іспанії і Німеччини – це буде  закономірно, не кажучи вже про те яскраве свято футбольног мистецтва, котре чекає на мільйони вболівальників.
Проте, щоб вийти до фіналу, німцям треба перемогти збірну Італії, котра в останньому чвертьфіналі, по суті, безапеляційно переграла англійців. І хоч на табло арени в Києві після основного і додаткового часу світилися нулі, первага «скуадри адзури» була безперечною. У серії пенальті все трималося на волосинці, був момент, пам»ятаєте, коли Монтоліво схибив, здавалося фортуна посміхнеться англійцям. Проте вона уже одного разу ставала на бік англійців у матчі з нашою збірною, тому вирішила ділити по-справедливому.   Вирішальним, як на мене, став пенальті у виконанні А. Пірло, після якого англійці зламалися, відчувалося, що вони приголомшені.
Коли Андреа Пірло після матчу спитали, чому саме вирішив пробивати пенальті в стилі  Паненки, він відповів: «Чому? Закортіло, щоб вони похвилювалися. Помітив, що Джо Харт якось дивно рухається, почекав, поки переміститься в протилежний бік, і вдарив…»
Легко сказати… Коли у далекому 1976 році, у фіналі чемпіонату Європи Антонін Паненка підійшов до 11-метрової позначки за рахунку 4:3 на користь чехословаків, і забив своїм «парашутом» вирішальний гол у ворота Зеппа  Майєра, на стадіоні запанувала дзвінка тиша. Багато вболівальників не зрозуміли навіть, що трапилося. А легендарний Пеле сказав журналістам: «Щоб завдати такого удару… Паненка - або божевільний, або геній".
Те, що Пірло, крім цього по-знущальницькому виконаного пенальті, проводить великий матч, бачив весь футбольний світ.
В дуелі з кращими хавбеками Англії Паркером і Стівеном Джеррардом він перміг навіть не по очках -  за явною перевагою. Якби ж то Маріо Балотеллі реалізував хоча б одну з чотирьох геніальних передач Пірло, справа до пенальті не дійшла б.
У цілому ж італійська збірна заслужила перемогу, про що свідчать і 64% володіння м»ячем, і вдвічі більша, ніж у суперників кількість передач, і понад три десятки (!) ударів по воротах англійців. Нарешті, у останніх не було такого лідера, як Пірло.
При всьому цьому робимо висновок – і на цьому сходиться більша частина як спеціалістів, так і журналістів: у чисто футбольному, спортивному планах нинішній чемпіонат Європи – найцікавіший за змістом і найсильніший за складом учасників. А попереду – найцікавіше…
    
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Имя:
E-mail:
Текст:
Код: