Главная
Карта сайта
Написать письмо
Админ
 МОЙ БЛОГ
УПЕРЕД, УКРАЇНО! УКРАЇНО, ВПЕРЕД!»ЩОДЕННИК ЄВРО-2012. 11 ЧЕРВНЯ. МАТЧ №8. ШВЕЦІЯ – Україна – 2:1.
 Суддя - Джюнейт Чакир (Стамбул, Турция)
Україна. Київ. «НСК Олімпійський.
«Цей матч! Безперечно, він ввійде в футбольну історію України, як і , наприклад, виграш київським «Динамо» Кубка Кубків у 1975 і 1986 роках, успішний в цілому виступ збірної України на ЧС-2006. Збірної, яка дебютувала на чемпіонатах Європи, і яка, так склалося, майже три роки не мала жодного офіційного матчу.
  Сказати, що гра з командою Швеції стала серйозною перевіркою можливостей нашої збірної – значить нічого не сказати. Після далебі невиразних товариських ігор з Австрією і Туреччиною, враховуючи дивне масове отруєння гравців у Німеччині, оцінювати рівень збірної України не бралися ні спеціалісти, ні вболівальники. У той час, як команда Швеції мала безперечну перевагу в досвіді. За останні 20 років вона вп»яте брала участь у чемпіонатах Європи.
Як мені, одному з майже 65 тисяч глядачів «Олімпійського», описати атмосферу цього матчу? «Дванадцятий гравець», одягнений в форму нашої збірної, жив футболом, не замовкав ні на мить, чутливо і професійно реагуючи на кожен епізод жорсткої і безкомпромісної боротьби, могутніми хвилями підтримки гнав уперед свою команду.  Так, що сім секторів шведських вболівальників буквально розчинилися в могутньому клекотінні господарів. Часом мені здавалося, що і гравці наші, уважно прислуховуючись до традиційного «Вперед, Україно! Україно, вперед!», подумки просили глядацької підтримки. «Тільки не замовкайте,друзі, тільки тоді ми вистоїмо, тільки тоді переможемо!»
Як  описати фантастичні голи Андрія Шевченка, забиті головою на «бессарабські» ворота, коли вже рахунок був 0:1, і все трималося на волосинці? Адже рідко, украй як рідко буває так, що в матчах такої напруги вдається неймовірними зусиллями, програючи по ходу, переломити ситуацію і здобути вольову перемогу.
Андрієві  голи нагадали мені пам»ятний м»яч Олега Блохіна в фіналі Кубка Кубків 1986 року, коли наш форвард, а нині наставник збірної, одинадцять років потому, коли дехто пропонував списати його в запас, майстерно і переконливо довів скептикам, що він залишається першим номером. Та блискуча комбінація здобула в Європі назву «київського віяла», засвідчивши і підтвердивши в кінцевому рахунку тренерський геній Валерія Лобановського.
Як описати момент, коли наприкінці матчу, йдучи на заміну після вдало зробленого діла, Андрій оглянувся, шоб подякувати глядачів за підтримку, як весь стадіон в єдиному пориві вже був на ногах, овацією проводжаючи свого кумира. Нарешті йому повезло і полоса невдач, що супроводжувала його після переходу з «Мілана» до «Челсі», дай Боже, завершилася. Травми і нереалізовані моменти ходили за Шевченком роками невідступно, як не відпускали ні на крок на полі персональні опікуни.
Треба бути винятково мужньою людиною з твердим, як криця, характером, щоб не зламатися ні фізично, тим паче – морально. Є щось глибоко символічне в тому, що саме у цьому вирішальному матчі удача нарешті посміхнулася йому, піднявши Шеву на вершину, котру він долав у свої найкращі роки, забиваючи голи як за «Динамо», так і за «Мілан», і, звичайно, за збірну, заслуживши від вболівальників ім»я «Цар». Футбол – більше, ніж гра. Він справедливіший і чесніший, ніж саме життя.
Та й уся наша команда була того вечора варта свого капітана. Кожен, хто бився на полі з самого початку, і той, хто виходив на кілька останніх, але вирішальних хвилин на зміну, довів самовідданною і безстрашною грою, що, крім майстерності, володіє  ще й твердим характером, що  не зламається  у вирішальні хвилини, не підсяде і битиметься за перемогу, поки відчуває сили. А в цілому наші хлопці  продемонстрували й довели скептикам, що в Україні є збірна, є команда, є колектив, котрому під силу розв»язання найскладніших задач найвищого рівня.
Саме таку чоловічу гру продемонстрували вчора П»ятов і Хачеріді, Воронін і Коноплянка, Селін і Михалик, Гусєв і Тимощук, Ярмоленко і Назаренко – уся команда в цілому. Команда, в якій досвід ветеранів поєднується з завзяттям молодих.
І ще про приємне. Після перемоги над збірною Швеції Україна вийшла на перше місце в групі, скориставшись сповна тим, що англійці з французами розійшлися «мирно». Таким чином, Україна приєдналася до команд-несподіванок, котрі вже порушили спокій фаворитів, і лідирують у своїх групах (Данія, Ховатія).
Цей матч завершав умовне перше коло ігор у групах. Тепер на Україну чекають поєдинки з Францією (15 червня) та Англією (19), від яких і залежатиме доля нашої збірної. Приємно усвідомлювати, що наша доля – в наших руках. Отож – разом до Перемоги!
   


ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Имя:
E-mail:
Текст:
Код: