Главная
Карта сайта
Написать письмо
Админ
 МОЙ БЛОГ
КІНЕЦЬ ПРЕМ"ЄРСТВА АЗАРОВА?
Янукович виконав свою обіцянку: сокира, занесена над головою міністра фінансів Ф. Ярошенка, усе-таки опустилася на голову останнього. Все, що йому дозволили – написати заяву про відставку, котру і задовольнив президент. Власне, цієї відставки чекали: Ярошенко з послідовністю, гідною іншого застосування, вбирав на себе негатив, спрямований на свого друга і колегу по податковій ниві М. Азарова.
Останній, як відомо, ставив за обов»язкову умову свого прем»єрства призначення «правою рукою» Ф. Ярошенка. І саме  Азаров активно і здебільшого під столом відстоював свого протеже перед Януковичем, мало не шантажуючи того своєю відставкою.
Кілька разів Янукович дослухався, прекрасно розуміючи, що цей хід він може зробити абсолютно в перший-ліпший момент. Ярошенко був підвішений, а разом з ним мав піти і Азаров – «если в связке с тобой одной…».
Однак Азаров наразі потрібен Януковичу з кількох причин. Ну, наприклад, саме він формально очолює Партію Регіонів – не президентська, погодьтеся, справа.  По-друге, саме Азаров керував виборчим штабом Януковича (нехай і формально). По-третє, Янович не мав іншого «даху» і стопроцентно підтримував Януковича у будь-якій ситуації. По-четверте, після перемоги на президентських виборах він, як ніхто інший, найбільше вписувався у схему Януковича – вибудову власної структури на базі адміністрації президента і частково кабміну у такий спосіб, щоб  дистанціюватись від охочих претендентів з інших команд. Азаров і став тим фільтром, що відбирав усі претензії до Януковича з боку претендентів володарювати Україною.
Ходила владними коридорами байка: ніби Янукович отримав від Путіна список віце-прем»єрів, міністрів, керівників спецслужб, іншихо  керівників, котрі або були на зв»язку з Москвою, або ж – безпосередніми агентами «білокам»яної». Опосередковано це підтверджувалося ще й тим, що у складі Кабміну, котрий запропонував росіянин за походженням Микола Азаров,  представники титульної нації якщо і були представлені, то й ті міцно і давно пов»язані з Росією.
Скажімо, той же Ю. Бойко, котрого В. Путін ніжно називає «Юрою», або  В. Хорошковський, який давно і плідно співпрацював у російському бізнесі. І якщо колись Л. Кучма пожалівся Е. Шеварднадзе, що  Ющенка на прем»єрську посаду йому нав»язав вашінгтонський відділ кадрів, то Янукович мав ще більші підстави кивати на північного сусіда в сенсі, що йому надиктували не тільки прем»єра, а й увесь кабмін.
Утім Янукович з усіма цими московськими  підступами досить дотепно розібрався. З допомогою конституційного суду, президентських указів і внесених у ВР законопроектів він не тільки повернув «кучмівські» повноваження, але й максимально підсилив їх. Наразі якогось заступника міністра призначати і знімати без президентського благословення і письмового документу – зась!
Що ж стосується  Ф. Ярошенка,  то він є класним професіоналом, одним з не багатьох у команді Азорова. Тому-то останній з такою рішучістю його відстоював. Микола Янович навіть якось необережно прохопився, що звільнити вірного міністра фінансів «можно только через мой труп». І ось це сталося.
Як і інші гучні кадрові звільнення-призначення, це також грянуло несподівано, немов Пилип раптом вискочив із конопель, змусило журналістів з експертами чухати потилиці. Тут було не стільки цікаво з Ярошенком, як з Хорошковським. Блискавичним ударом досвідчений мисливець убив обидвоє зайців! Певні сили, скоріше зовнішні, ніж свої, українські, просували Хорошковського в прем»єри.
Та й хіба цей впливовий бізнесмен не заслуговував на це? Нагадаємо, що в рейтингу найбагатших українців журналу «Кореспондент» Хорошковський посідає почесне 19-е місце з сумою активів 804 млн. доларів. Правда, як політик він провалював усі проекти – як свої власні, так і чужі, що підтверджує тезу про те, що математика і бізнес в політиці не  завжди автоматично виграють.
При всіх владних розкладах людина вижила, а про бізнесові статки – нічого й казати. Узяти, хоча б,  медіа імперію – а саме Хорошковському приписують володіння однією з найпотужніших в Україні медіа груп - U.A. Inter Mediа Group Ltd, котрій належить 61%телеканалу «Інтер», а також 90 відсотків каналів Ентер-фільм, Ентер-Музика, 100% - телеканалів К-1, К-2, Мегаспорт, НТН, MTV-Україна та інформаційного агентства «Українські новини».
Добре, що ментальність українців така, що не прийнято, ну якось не заведено питати, на які кошти так жирують в Україні? А даремно, якщо глибше копнути, то родовід грошей приведе не до Києва і навіть не до Переяслав-Хмельницького, а скоріше до російської «Євроаз Груп», котра є однією з найбільших виробників сталі і сталепродуктів в Росії, куди Хорошковський прийшов у 2004-му, щоб через рік її очолити, змінивши Александра Абрамова.
«Ми з Абрамовим – справжні друзі» - сказав якось він в інтерв»ю «Фактам». Дехто схильний вважати, що на цьому  зв»язки Хорошковського з впливовими росіянами не вичерпуються. І підтверджують це карколомним призначенням ще за часів Ющенка  першим заступником СБУ, а за часів  Януковича – головою спецслужби.
Опитані нами політологи й експерти призначення Хорошковського міністром фінансів у середу коментували надто обережно. Якщо узагальнити, можна окреслити два майже взаємовиключні вектори. Перший – невдовзі Хорошковський отримає пост віце-прем»єра у поєднанні з мінфіном, а також контролюватиме митницю й податкову і котируватиметься як вірогідний кандидат на прем»єрську посаду (варіант кандидата, рівновіддаленого і незалежного  від олігархічних груп, котрі активно на цю посаду претендують і такий, що здатний внести «свіжий струмінь» у переговори по газу з Росією).
І другий – новий міністр як кандидат на остаточний виліт з уряду через порожню казну, що дісталася йому в спадок, і надто дружні, як на посаді глави СБУ, зв»язки з Москвою, що на фоні  нинішніх загострених відносин , не є добре.
Як би там не було, Азарову всі висловлюють співчуття. По-перше, він втратив контроль над фінансами – навряд чи Хорошковський запопадливо виконуватиме всі забаганки прем»єра. Та хіба тільки прем»єра? Відомо, що Хорошковський належить до так званої групи Рос-Укренерго на чолі з Фірташем і Льовочкіним. Раніше ця група не мала доступу до бюджетних потоків. На відміну, скажімо, від групи Ахметова чи Клюєва.
По-друге, це, може і дріб»язок, але багатьом відомо, як жорстко Хорошковський, будучи міністром в уряді Януковича 2002-2004 рр., критикував Азарова-мінфіна.
Зате  коментарі  високопоставлених працівників СБУ відзначалися оптимізмом, їх можна підсумувати фразою: «Як воно буде далі – ніхто не скаже і невідомо, але гірше вже не буде точно!». Дуже обережними мої співрозмовники були в прогнозах, хто наразі очолить спецслужбу. Найбільш вірогідна кандидатура -  Володимир Рокитський, перший заступник Хорошковського.  Кажуть, саме його рекомендував замість себе нинішній міністр фінансів.
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Имя:
E-mail:
Текст:
Код: